Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.
Юрко та його сестра і партнер Зоряна Гуцуляк

 

Украинский рынок много слышал о студии Юрка Гуцуляка. В арсенале студии награды Red Dot, Epica Awards, European Design Awards, Golden Drum, Communication Arts, Pentawards, The Dieline, Golden Hammer, ADC*UA, КМФР, Ukrainian Design — всего более сотни. Согласно рейтингу креативности 2008-2014 от Всеукраинской рекламной коалиции — лучшая дизайн-студия Украины.

 

Юрко, расскажи, пожалуйста, о твоем видении украинского дизайна. Существует ли он, и если да, то какой?

Український дизайн, на мою думку, лише починає формуватися як культурне явище. Відповідно всі позитивні зрушення відбуваються завдяки ентузіазму окремих людей. Те саме відбувається з українським суспільством. Це надихає, а також дає багато свободи та надії, але ентузіазм рано чи пізно закінчується, і тоді відбувається зміна пріоритетів. Ніхто не хоче залишатися Дон Кіхотом на все життя. Український дизайн вже має цілу низку міжнародних здобутків, але ринок сприймає це як належне і зовсім не цінує національних надбань. Не лише дизайн, а всі творчі сфери в Україні за невеликим винятком позбавлені професійної журналістської підтримки.

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.

В журналістиці все також тримається на ентузіазмі. Негативним є те, що і кінцевий споживач, і професійне середовище не можуть відрізнити хороший дизайн від посереднього, геть відсутня дискусія на теми «що таке добре, а що таке погано» та «куди треба рухатися», орієнтирами є соціальна вагомість людей, а не якість їхньої роботи. Кілька останніх років бурхливо розвивається навчальне середовище, і такій кількості дизайн-курсів, які є зараз в Україні, можуть позаздрити деякі високорозвинені західні країни. Разом із тим спостерігається цікавий феномен — лише невелика частина випускників цих курсів практикує дизайн, а більшість одразу переходить в категорію «експертів», присвячуючи себе викладанню. Або шукає інших способів виправдати набутий «високий статус». Часто можна зустріти арт-директорів, дизайнерів, ілюстраторів, яких вважають успішними, але ніхто не знає, що вони зробили.

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.

Візуально для українського дизайну все ще дуже характерне копіювання, але є й ряд позитивних зрушень. Істотно послабився вплив з боку російського дизайну, і почався пошук власної візуальної мови. Однією з основних рушійних сил нині є шрифтові дизайнери та каліграфи. Почала розвиватися сучасна ілюстрація. Ведуться спроби відновити, точніше, реконструювати історичні традиції національного дизайну, щоб мати його за основу.

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди

Емоційно український дизайн тяжіє до наїву і м’якості, частіше дивиться в минуле, ніж створює майбутнє. Протест, абстрактність та радикалізм майже відсутні, а всі експерименти є доволі контрольованими.

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.

 

Как ты считаешь, может ли Украина экспортировать креатив, в частности дизайн, за границу – так, как это делает IT-индустрия?

Сьогодні на більш ніж сорок мільйонів населення є лише кілька українських дизайн-студій, які теоретично можуть конкурувати на міжнародному рівні якості за умови збереження українських розцінок. У випадку підняття цін до рівня розвинених країн привабливість українських дизайнерів дуже падає. Основні слабкі місця — відсутність зарубіжного офісу та менеджерської/агентської підтримки, незнання культурних особливостей і ринків, мовний бар’єр, репутація України. Переважна маса українських дизайн-студій за співвідношенням ціна/якість неконкурентоспроможна порівняно з дизайнерами з Латинської Америки та Азії, а також Східної Європи. ІТ-сфера має перед дизайном дві істотні переваги: а) потреба в програмуванні обумовлена світовим розвитком, а потребу в дизайні все ще треба аргументувати; б) до програмування не застосовується такої кількості оцінкових суджень — замовник не розбирається в програмуванні, але точно «розбирається» в дизайні.

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.

Винятком є UX/UI-дизайнери, чия робота тісніше пов’язана з ІТ-індустрією, а значить, має всебічну підтримку. Вже традиційними стали іноземні чи спільні компанії, які на території України за допомогою українських спеціалістів надають послуги винятково закордонним клієнтам. Цей вид дизайну я виділив би в окрему групу, бо створюється він за інакшими критеріями та принципами, потребує інакших навичок, а також отримує інакшу оцінку, якщо порівнювати з нецифровими категоріями графічного дизайну (ідентифікація, пакування, видавничий дизайн тощо). Згадується влучний вислів дизайнерки Rejane Dal Bello “Digital is for porn, print is for sex”. 

 

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.

 

Для слушателей ADC*UA ты делал нашумевшую презентацию о современных трендах в дизайне. Расскажи, пожалуйста, о трендах в упаковке, которые актуальны в мире и отдельно на украинском рынке.

Для індустрії пакування зараз характерним є глобальний розподіл на два табори — одні продовжують відстоювати мінімалізм, тоді як інші вдаються до надлишкового декорування. Обидва підходи зараз існують паралельно. В Україні вибір між цими двома трендами має дещо комічний характер, адже в той час, коли узагальнений український споживач тяжіє до пишного дизайну, замовник, як правило, виділяє на його створення та реалізацію мінімальний бюджет.

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.

Серед найбільш помітних світових актуальних трендів у пакуванні я виділив би:
1. Домінування кольору. Багато уваги приділяється яскравим відтінкам, а диференціація в лінійці, як правило, досягається кольором.
2. Більша увага приділяється формі й конструктиву пакування.
3. Дедалі частіші спроби показати через пакування власну соціальну відповідальність.
4. Експлуатування історизму або його підробка.

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди

Більшість трендів в українському пакуванні диктується радше маркетологами, ніж дизайнерами, а отже, виглядає приблизно так:
1. Використання кольорів для диференціації в лінійці.
2. Використання готових форм пакування або ж повторне використання розробленої форми для інших продуктів.
3. Однакове позиціонування та/або ідея продукту одночасно у різних виробників.
4. Адаптація в межах лінійки власними силами.
5. Використання пакування в ролі додаткового носія рекламної інформації.

 

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.

 

Посоветуй, пожалуйста, как собрать впечатляющее портфолио?

У сучасному світі показати свою роботу не менш важливо, ніж зробити її. І презентувати себе — одне з найважливіших умінь дизайнера, адже якщо дизайнер не може гідно представити себе, то як він тоді представлятиме замовника?

Для створення успішного портфоліо треба пам’ятати дві речі.

Перше. Завершуйте проект. Завжди. З одного боку це звучить досить просто, але переважна більшість українських дизайнерів цього не розуміє й не робить. І напевне, це один із моїх секретів. Завершити проект — це систематизувати його й підготувати до трансляції іншим людям. І поки що не йдеться про презентацію. Сприймайте свою роботу як завершене ціле, де є початок, розвиток і логічний кінець. Метафорично це можна порівняти з макетом, який іде у фінальний друк: усе вивірене, технічно правильне, вичищене, видалене все зайве, пронумероване, збережене у відповідних форматах тощо. Переважна більшість дизайнерів має так зване «інстаграмне» мислення — щось наескізували, показали, щось не домалювали, щось прикрили фільтром, принтскрін, «ну ви зрозуміли»… і перейшли до наступного проекту. Такий підхід чудовий, щоб імітувати багате і насичене життя в соцмережах, але сформувати варте уваги портфоліо не вийде. Якщо спробувати проаналізувати емоційні відчуття, то я зосереджуюсь не на потоці ідей, які вирують навколо мене, а на конкретному об’єкті, з яким працюю. Коли у мене питають, що я зробив, я можу дати чіткий перелік, а не мимрити «ну… та багато чого, зараз щось пошукаю…»

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.

 

Друге. Працюйте над презентацією. Саме так — це робота, і часом вона складніша, ніж власне дизайн. Презентація — це історія, яка складається з двох паралельних сюжетів: опис та зображення. Розкажіть історію словами. Якою була задача? Що було в ній складного чи цікавого? Як ви аналізували дані та генерували ідеї? Яким було ваше фінальне рішення? Як сприйняв вашу роботу замовник? Чи були труднощі в реалізації? Які результати? Не потрібно писати багато тексту, але потрібно його структурувати й виділити найголовніше. Тут доречною є вимога до подання робіт на Каннські Леви — вмістити опис у 100 слів. За таких обмежень вчишся цінувати слова. 

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.

Далі розкажіть історію зображеннями. Це може бути одне фото чи ціла серія. І найкраще мати обидві версії. У випадку серії зробіть розкадрування, як у кіно, — поступово розкривайте проект так, ніби глядач знайомиться з ним у реальному житті, чергуйте загальні плани та деталі. У випадку одного фото покажіть загальний вигляд із композиційним акцентом на особливостях. Щоб зробити таку презентацію, власну роботу треба відчути й зрозуміти, полюбити її. Стиль презентації має бути або максимально нейтральним, або розвивати стиль самої роботи. Завжди намагайтесь робити авторські фото. 3D використовуйте лише в окремих випадках — коли об’єкти нефотогенічні або є якісь складнощі. Уникайте мокапів — це найпростіший спосіб знецінити ваш дизайн. Зі свого досвіду: на одну презентацію я витрачаю від двох тижнів до кількох місяців.

Портфоліо має бути релевантне до ситуації та демонструвати передусім якість, а не кількість.

Якщо ви працювали в команді, обов’язково з’ясуйте умови оприлюднення дизайну. Будьте відданими роботі й не чекайте, що інші зроблять основну частину, а ви лише впишете своє ім’я. Головне, щоб вас запросили вдруге або дали позитивну рекомендацію. Обов’язково зазначайте весь творчий колектив із деталізацією, хто і що робив. Якщо презентацію робив інший учасник, то ви не маєте права користуватися нею без дозволу. Попросіть дозволу або зробіть власну презентацію з акцентом на тій частині роботи, яку робили саме ви.

Занурення, а не натхнення. Юрко Гуцуляк про український дизайн та його конкурентність, а також про портфоліо та тренди.

 

Где посоветуешь черпать вдохновение?

Натхнення — справа примарна. Я неодноразово говорив, що не вірю в натхнення. Для дизайну я скоріше використовував би термін «занурення». Це коли дослідження проекту є настільки глибоким, що робота стає частиною тебе, і тоді з’являється розуміння й бачення шляхів розвитку. Також для дизайнера важливий інформаційний запас, який служить інструментом обробки інформації з брифу. І тут доречним є все: оточення, робота колег, література, музика, кіно, візуальне мистецтво, одяг, психологія, іноземна мова, кулінарія і так далі. Вчіться критично мислити, аналізувати всю інформацію, яку сприймаєте, давати їй оцінку, порівнювати, розбирати на складові — сьогодні це найслабше місце українських дизайнерів.

 

 

Фотографии и работы из личного архива Юрка Гуцуляка