Когда общаешься с такими людьми, как Васыль Бородчук, понимаешь, что у Украины есть будущее. И основано оно не на стереотипном «с Запада Вы или с Донецка», а на независимой, ни на что не похожей самобытности.
Прекрасный украинский язык, такой же русский, такой же английский, искреннее желание быть и работать тут, несмотря на возможность любить Родину из-за границы. И все это без позерства и желания соответствовать «могилянскому» тренду. Абсолютный селф-мейд-мен, с ясными мыслями и большими планами, хотя в этом случае очень хотелось бы называть их большими и амбициозными.
После двух лет, проведенных в Лондоне на позиции маркетинг-директора Viasat Центральной и Восточной Европы, Васыль возвращается в Украину.
Евротрип Васыля Бородчука: «Лондон – дороге місто – міф!»
– Многие мечтают поработать за границей. Ты из тех редких людей маркетинга и рекламы, кому это удалось… Переспал с кем-то? )))
Просто співпало моє бажання отримати міжнародний досвід і компаніі – підсилити маркетинг у регіоні. Це загальна практика в міжнародних компаніях: час від часу відправляти своїх працівників в інші країни, або в Штаб-квартиру Viasat. З Украіни я перший, кого так перевели в Лондонський офіс.
-Расскажи немного о себе. Как пришел в маркетинг и рекламу?
У мене все просто, я – львів’янин, закінчив ЛНУ Франка, міжнародні відносини. Десь курсі на третьому відбувся перший поворот: я зрозумів що МЗС – не моє, і вирішив спробувати себе в бізнесі. Тоді здавалося що в бізнесі менше політики, більше здорового глузду (досі вірю ;). Працюючи студентом, пробував різне: продавав рекламні буклети, газети навпроти Оперного, багети на вокзалі і т. ін.; відкрив відеотеку, викладав англійську школярам, навіть фотографом на весіллях :). Також брав активну участь в студентських організаціях (у ті часи таке було модно).
У 1998 попав на P&G на стажування, а в 1999 запросили на постійну роботу. Я розпочав кар’єру у відділі продаж і був дуже задоволений, оскільки з першого дня відчував персональний ріст. Проктер дуже сильна школа. З 2004 почав займатися стратегіями і маркетингом (Wella, Londa), і мене понесло – Pantene, H&Shoulders, Gala (миючі засоби), Always, Fairy, Comet, BLend-a-Med, Oral B. Спочатку дуже цікаво, потім важко, адже локальні ринки мають дуже обмежену свободу дій у плані маркетингу. У певний момент захотілося щось будувати, а не бути виконавцем-гвинтиком у системі. І тоді відбувся ще один поворот – я подався на Viasat, який тільки-но зайшов в Україну. Це був вересень 2008, а в листопаді була криза. Перші роки було непросто, але після Проктера було дике відчуття, що ти виліз із якоїсь мушлі. Стільки драйву і можливостей!
У 2011 мене перевели в Лондон, де є штаб-квартира Viasat. Я був маркетинг-директором на Центральну і Східну Європу (без Балтики), з основним фокусом на наші платні канали. Неймовірний досвід! А з вересня я повернувся 🙂
– Ты – выпускник школы P&G. Говорят, что это оставляет след на всю жизнь. Чему тебя научил Проктер?
Повторюся, Проктер – чудова школа. І, як будь-яка школа, вона формує тебе. Мій перший тренінг був «як писати ділового листа», а останній – «симулятор роботи генерального директора». Спектр навичок і знань, які можна отримати, досить широкий. Тому вважаю, що свою бізнес-освіту я отримав саме там.
– Ты два года провел в Viasat UK. Всегда хотел работать за границей?
Не завжди. Якщо була б така ціль, то, напевно, залишився б на Проктері :). Бажання прийшло тоді, коли зрозумів, що можу більше.
-Что ты хотел получить от этой работы? Что получил?
Від роботи «там» хотілося двох речей: досвіду роботи з європейським споживачем і промотування України . А також хотілося назбирати якнайбільше того, що працює там, щоб використати тут.
Отримав значно більше 😉
-Как ты представлял свою работу за границей? Что из этого оказалось правдой?
Багато речей треба було робити майже з нуля – наймати команду, вибивати хоч якісь бюджети, вибудовувати процеси і т. п.
Думав, що моєму синові буде важче адаптуватися. Міф.
Думали, що Лондон дуже дороге місто. Міф.
Що українські агенства можуть працювати на Європу – правда, достойний середньоєвропейський рівень.
-Когда начал работать «там», испытал ли чувство профессионального преклонения: «ВАУ, вот это профессионалы»?
Інколи так, інколи ні.
Якось ми вели переговори із агентством, яке робить трейлери для Warner Brothers. Вони нам такі класні віжуали запропонували, що я досі пам’ятаю копірайт.
-Правда, что «у них» все процессы отлажены и все работает как часы, а у нас бардак?
Прекрасне запитання. Відповідаю: «Так!» І цей порядок підкупає, причому як у бізнесі, так і на побутовому рівні. Я не сказав би, що такий уже годинник – німці більш дисципліновані. Краще сказати – системно і дотримуючись традицій. Кожної суботи – футбол, прем’єра в кінотеатрі – по четвергах, квитки в театр замовляють за 3-6 місяців, вузька і висока спеціалізація агентств тощо. Вони, на відміну від нас, дуже цінують свій час. Вони десятиліттями відточують ті чи інші процеси. Але там нудно! Там працівники можуть сидіти на одній в тій посаді по 5-7 років і бути шасливими. Надто все прогнозовано. Вони свою систему вже побудували, і задача стоїть її підтримувати. Ми ж в Україні тільки починаємо її будувати.
– Приходилось ли заниматься поиском инсайтов? В чем отличие от Украины?
І тут і там інсайти шукали через дослідження. Різниця … в цінах;)
Ми проводили як якісні, так і кількісні дослідження. Я проводив «фокуси» в країнах Центральної Європи. Цікаво що ми, українці, набагато подібніші до європейців, ніж собі уявляємо.
-Как использовались ваши «находки»?
В основному для репозиціонування каналів, підбирання контенту і аналізу конкурентів. У нашій індустрії досліджень робиться не так багато, як, наприклад, в FMCG.
-Какой инсайт украинцев больше всего поразил иностранных коллег?
Що українці не хочуть платити за контент.
-С кем приходилось работать, объясняя суть украинских инсайтов?
Працював з усіма, крім трейду, оскільки такого немає. Я не побачив великих складнощів на рівні відділів, усе залежить від людини. Інколи виникали складнощі з креативщиками, culture differences. Їм важко було зрозуміти, що для українця футбол – це не релігія, як, скажімо, для бріта, чи те, що сімейні цінності важливіші за особисті, чи ще щось.
-Ты вернулся в Viasat Украина. Каковы ощущения?
Коли поверталися в Україну, моя кохана дружина, яка вже має такий досвід, попередила: «Не дивуйся, люди будуть здаватися похмурішими, вулиці бруднішими, а дівчата симпатичнішими». Суцільна правда :).
На Viasat’i мене дуже тепло зустріли. Так команда інша, але кожен дуже сильний, і вірю ми зможемо трусонути наш ринок.
-Что было самым простым, когда вернулся? Самым сложным?
Найпростіше було – влаштувати дитину в школу. Достатньо було одного дзвінка колишньому класному керівнику.
А найважче – знайти місце де можна бігати на Подолі. Після того, як пробіг півмарафон у Wimbledon, дуже хочу пробігти повний марафон.
–За какой футбольный клуб болеешь? Почему «Динамо» лажает?
Цікаво, що в Лондоні ти ПОВИНЕН вболівати за той клуб, в якому районі ти живеш. Якось прийшли на перше тренування із Данилом у формі «Арсеналу», то нам «культурно» пояснили, чому доведетьсякупити нову форму. Тому до вересня ми вболівали за Chelsea, а тепер знову за «Карпати» – «мільйон сердець – одне биття, «Карпати-Львів» – на все життя!» «Динамо» не знаю, не слідкував, але дуже поважаю їхніх уболівальників (а також уболівальників «Дніпра» і «Металіста») за активну позицію.
У тебя несколько наград EFFIE, призы на креативных фестивалях. Это важно? Какие фестивали ты бы выделил?
Фестивалі важливі для агентств і клієнтів. Вони допомагають агентствам мати хоч якийсь бенчмарк на ринку. Їх можна постійно критикувати, але поки не будуть розкриватись фінансові показники, кращого публічного scorecard’а важко знайти. Як то кажуть: you got what you measure.
Для клієнта це явно не першочерговий показник, але завжди приємно, коли індустрія відзначає твою роботу.
Я б виділив EFFIE (бо ефективність), Cannes Lions (бо креатив), Promax BDA (бо індустрія).
Как думаешь, почему в Украине до сих пор нет Льва?
Ми просто сцикуни. Рідко ризикуємо, і я в тому числі. Десь вичитав гарну фразу «краще просити вибачення, ніж дозволу».
Все ще попереду, цього ж року ми лише в одному шорт-листі були, ні?
Поговорим о патриотизме…
Когда был там, испытывал ли чувство ностальгии по Родине?
Постійно, адже всі друзі і родичі залишилися там, а ти – тут.
Было с кем поговорить?
Ми перезнайомились із багатьма українцями в Лондоні. Кажуть, там близько 100-200 тис. наших, у більшості – заробітчани і студенти. Кожної неділі грали у футбол. Також здружилися сім’ями із росіянами, які там уже більше ніж 8 років.
Проще любить Родину ТАМ или ЗДЕСЬ?
Там, звичайно. Сидиш у Kew Gardens, попиваєш і філософствуєш на тему інтеграції України в ЄС. Якщо вважати це любов’ю, то так.
-Участвуешь в политике? Состоишь в партии? За кого голосовал и будешь голосовать?
Безпартійний поки що. Голосувати – не знаю, точно не за Януковича.
А давай зробимо свою партію!
-Твой родной город – Львов. Есть разница во львовском и, например, киевском менталитетах?
Нема. Можливо, львів’яни трішки більше люблять говорити, ніж робити. Є різниця між киянами і “доізджєючими”, як я. Наша мотивація сильніша, ми хочемо більше, тому рухаємось швидше.
-Твой родной язык – украинский. Что делаешь, если подчиненный из Донецка?
Хм, непросто такому підлеглому, коли начальник мало того що розмовляє українською, ще й email’и англійською пише.
У мене були підлеглі індійці, британці, болгари, росіяни і, звичайно, українці, в тому числі з Донецька, Одеси, Криму, Миколаєва, Херсона. Головне щоб міг/могла донести свою думку.
-Как прокомментируешь эпизод с оперной певицей, проявившей неуважение к языку
Ніяк, надоїло коментувати таке.
-А какую бы рекламу ты запретил?
Алкоголю і для дітей.
-Твой сын придет через 10 лет и скажет: папа, хочу быть маркетологом. Отговаривать будешь?
Ні. Хай іде і пробує. Краще попробувати і обламатись, ніж не попробувати взагалі.
-Как ты думаешь, вкус для маркетолога важен? Как его развивать?
Важливо розуміти смак твоєї цільової. Як розвивати – не знаю. Може, в «поля»? Колись ми мали такі візити на квартири, де живе представник цільової, було дуже корисно.
–Смотришь кино? Какие любимые 5 фильмов?
Сука-любов, Життя прекрасне, 1+1, The bucket list,
-А книги?
4-hours work week, 7 habits, From good to great
-Представь, что ты стал министром культуры с бюджетом. Пилить не надо – нужно потратить на продвижение страны. Что ты делал?
Усіх чиновників усіх рангів усіх міністерств змусив би вивчити англійську мову. Реально, всіх і швидко.
-Хочется обратно в Лондон?
Так, але хіба як туристові.
–Что ты посоветовал бы маркетологам и рекламистам, которые хотят попытать счастья за границей?
Keep calm and go digital.
